Лиш трохи сонця, трохи вітру,
і душу обгорнути в квіти,
і добре, лагідне тепло,
віддати, щоб до Вас прийшло…
Сади осінні, ще сміються,
Туман, вже ранок спеленав,
Ще яблуні додолу гнуться,
Та день, у хмарах, менший став.
І крутить колесо орбіта,
У жовтолистий водограй,
Красуються в узорах віти,
Земля вдівається у рай.
07.10.2018
Відредаговано 11.10.2021
Автор публікації
Коментарі: 9Публікації: 81Реєстрація: 03-08-2021
Достижение получено 13.08.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
2 коментарі “Лиш трохи сонця, трохи вітру”
Чудова краса. Наче неймовірна розгортається картина.
Є образ осені. Урочистий та барвистий, немов мелодія музики Шопена. Надзвичайно барвисто, пластично, щиро, немов тексти Біблії з “Книги Буття”. Це образ Божого Раю!!!! Чудовий вірш…..Я вражений.