Лес наполняет тишина, но зашумит в вершинах сонно, и тень от дерева видна, но и она исчезнет скоро. Вдруг растворится в небесах, последним лучиком тасуя, что расцветает на местах, осенним светом по лесу ликуя. Стремятся в небеса стволы, из листьев шапки надевают, из ярких листиков – волны, на […]
Daily Archives: 05.01.2021
10 posts
Вільний світ – для кожного свій, омріяний, вистражданий, такий різний і лише в одній площині однаковий: світ без війни. Віщі сновидіння – всього лише результат виділеної підсвідомістю інформації, а чи результат дії безмежної любові, котра навіть після смерті рідної людини досягає мети, через світи підтримує й рятує в найскладніші часи. […]
Життю ще б мені довіряти, Та щастячка ловити потік, І радість у всьому плекати, Й фантазії здійснити політ. Чому ж коли понадієшся, Ось момент надійшов найкращий, Впадеш, і знову дивуєшся, Бо наступний урок невчасний. Тож, мабуть, сидіти б вже тихо, Сіреньке незриме мишеня, Неспішно слухняненько жити, Та згодом же прийде […]
А душа миттєво затихла, Що сталося раптом, сприймала, Це біда зненацька нависла, Вона найцінніше вбивала. Якраз бутон розкрився тільки, Де взявся вересневий мороз, Черствий убивця серця квітки, Улюблений зимовий комфорт. Могла буяти, славну красу, Та холод згубив так бездушно, Рукою душу ніби держу, Зчинилось занадто підступно. Болить… то яка це […]
Відпускаю… пішло почуття, то й нехай,Залишається мудрість, її ж і питай,Зрозуміти доволі тепер я змогла,Не затримуй ніколи чужого човна. Відпускаю… обра́зи собі не лишу,Бо придбала чудову завісу одну,Не держу за душею каміння мішок,Прокладаю для щастя дорогу з зірок. Відпускаю… і крикну у простір, прощай!Чи мінливому дощику, мабуть, гультяй,Чи то вітру, […]
З душею розмовляла, ти коли? Мабуть, не згадаєш, бо дотепер, Комусь все догоджала, як завжди, Життя проживала, повне химер. Вона все бачить, шепоче поряд, А інколи б’є голосно в дзвони, Летиш думками в далекий простір, Знаходиш причини та заслони. Творець ідеальну вже сотворив, Можливості визначив, звичайно, Тобі дав ще душу, […]
Только на самом краю… Только на самом крою, Можно понять, что дышишь, Даже в далёком плену, Матери голос слышишь, Вера даётся с небес, Это тебе не монета, Родина где-то внутри, Лучшая в жизни планета, Женщина, свет в темноте, С ней по цветному видишь, Дружба, рука под водой, За друга всё […]
Разливается вечер закатом, Растекается сладким вином, Опьяняет своим ароматом И желает нам сказочных снов… Задремала небес Мастерица И посыпался бисер из рук: Млечный Путь осветила зарница, Зажигая созвездья вокруг… Опускаются веки… Взлетаю… Захмелела моя голова… Отпускаю тебя… И скучаю… Полетаю сегодня одна…
. . МОЄ РІДНЕ СЕЛО . .Моє рідне село! Моя мила мальовнича сторона! Моя рідна НОВОСЕЛИЦЯ! Моє чудове село! Ти – прекрасне. Ти – найкраще. Ти – найрідніше. . .Я люблю тебе весною, влітку, восени, взимку, бо ти завжди файне – файне, дороге – […]