Для голосування необхідно авторизуватись

Завірюха

Стояли дерева чорні, як манекени,

Сіро повсюди, граки усіяли землю.

Налетіли хмари, ніби мольфари,

Віхолу зазивали люту, скажену.

Нехай казиться, на те й завірюха,

Танок її особливий зі сніжинок колючих,

Тільки не знає, скоро буде тиха,

Сонце посилає промінчиків безліч.

Хмари де поділися і граки розлетілися,

Небо малює блакитні візерунки,

Віхола вщухла, з ніжністю встрілася,

Нема ворожнечі, де палкі поцілунки.

6

Автор публікації

1 151
Коментарі: 694Публікації: 271Реєстрація: 30-12-2020

Золоте перо

Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Яскравий коментатор

Достижение получено 04.04.2021

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 22.01.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

2 коментарі “Завірюха”