Загадати б бажання,
Повірити в диво
Хтось загадує кохання,
Хтось мріє мрійливо.
Дехто достатку бажає,
Інші – талантів,
Хто вдосталь має,
Не вистачає хіба що пуантів!
Комусь мариться автівка,
Іншим – “долляри”
Комусь сниться готівка,
Іншим – Канари!
Мрії у кожного різні, яскраві,
А комусь і цього замало!
Є мрії величаві,
Є мрії, що неба дістали!
А є такі, що мовлять тихо,
Ледь чутно, бо сердешні.
Щоб оминало всяке лихо,
Щоб дочекати ті “прийдешні”.
Є мрії-квіти, пелюсткові,
Що поливають цілий рік!
Мов хмари ніжно-пурпурові,
Нескінченний у них лік!
Хтось сподівається знайти родину,
Її побудувати хтось.
Кому казали “не покину”
Змінилося усе чогось.
Комусь для щастя ще потрібно
Маленьке диво у родину.
Щоб тулитися так рідно,
Хтось мріє про свою дитину.
Комусь ввижається усюди
На кожнім кроці, звідусіль
Близькі, такі далекі люди
І бути разом – їхня ціль.
Комусь здоров’я, сил бракує,
А жити хочеться, як всі.
І моляться, хай Бог почує
Щоб змінились важкі дні.
Хай щирі ці бажання
Мої і ваші всі здійсняться!
Просіть здоров’я та кохання,
Добрі серця нам ще згодяться!
Автор публікації
"Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі" (Ліна Костенко).
