Той вітер-бешкетник ховався у гі́ллі,
В смарагдових кронах дерев.
Він, ніби маестро, який на дозвіллі
З’єднав шерех листя в шедевр.
Ось чути спокійну мелодію вальсу,
Ще мить – наче твіст залунав…
Прислухайся! Чуєш? Це ж лірика Брамса!
Ритм джазу вінчає фінал.


2 коментарі “Просто вітер”
Майстерно!
Дякую, за візит та прочитання!