Авторська пісня
Я бачив, як за братом брат
Стіною щільно крокували,
І вибігали люди з хат,
І ніби в ту стіну вростали!
Над жовтим килимом ланів
Розправив Ангел крила білі,
І тисячами голосів лунало:
«Слава Україні!»
Нам грім бив в груди раз у раз,
Як в дзвони на старих дзвіницях,
Нам уповільнювався час,
І пахло свіжо у криницях!
Прикраси зоряних намист
Тягнулися до губ, як грона,
І осіняла сотні міст
Свята Почаївська ікона!
Але то був лиш сон вві сні
Моєї юності, панове!
Тепер я з кошиком брехні
Шукаю путь в життя казкове!
Я прошуся у Єврорай,
Як змерзлий цуцик в теплу хату,
Мене лякає вовчих зграй
Виття і клацання позаду.
Мене чарує еротизм вітрин
І магія салонів,
В мій мозок вбито гострий клин
Демократичних забобонів!
Мені мобільника до рук,
Неначе цвяхами прибили,
З мене комп’ютерний павук
Висмоктує останні сили!
Я вже ікона без лиця,
Я – храм, де Бога вже немає,
Мене Бен Франклін з папірця
Зеленого благословляє!
Скажіть, де я, скажіть, хто я?
І де та слава України,
Та, про яку мені щодня
Співають, що не вмерла ніби?!