Отрути б…Щоб лиш мить одна… і все.
Без слів, конвульсій чи судом предсмертних.
Щоб просто ангел в чорному плісе
провів за руку крізь зірки на терни.
Я знаю, що на рай не заслужу,
зробивши той ковток один-єдиний.
Та жить без тебе також гріх. Божусь,
що я люблю до смерті аж однині.
І в тім біда. У тому-то і суть,
що зблідла мертвенно, п’ючи кохання трунок
і що кохання, ніби хрест, несу,
шукаючи в отруті порятунок
Думок на тему “Отрута”
гарно