Для голосування необхідно авторизуватись

Розчеши мені, мамо, коси.

Розчеши мені, мамо, коси,
заплети у тугі джгути,
синю стрічку – весняну просинь –
у волосся моє вплети.

По голівці погладь рукою,
щоб забулися всі жалі,
щоб проблеми, тривоги й болі
знов здалися такі малі,

як в дитинстві, що босоного
топче серця тугий клубок,
як же важко, помилуй, Боже!,
став даватися кожен крок.

Розчеши гребінцем чарівним –
де й подінеться втоми слід,
розгодиниться днина сіра,
скреснуть біди мої, як лід,

заживе, що боліло в грудях
і, оновлена, знов стою!
Щоби легше жилось між люди,
я розчісую доню свою…

4

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Маргарита Карабут

70
Коментарі: 0Публікації: 20Реєстрація: 16-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 05.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій