На колінах мати плакала до Бога –
Поверни ти сина, бо важка тривога.
Поверни ти віру, бо змита сльозами.
Як же важко жити в світі з ворогами.
Руки постаріли, очі наче попіл.
Як же я змарніла, сину синьоокий.
Мені хоч хвилинку, щоб ти повернувся,
Увійшов до хати вголос відгукнувся.
Плаче мати сива, на поріг присіла.
Син не повернувся, а вона марніла.
Голосу не чути – тільки вітер свище.
Сину, повернися! Як без тебе жити?
Сили покидають, бачу сни про тебе,
Ніби янголятко, ти такий веселий.
Голос солов’їний, ніжні рученята.
Сину, повернися в мамину ти хату.
Стала, подивилась мати на дорогу.
Бачить – тінь далеко, знову ця тривога.
Двері відчинила і зайшла до хати,
Впала на коліна – знову примовляти.
Чути, ніби голос продзвенів на дворі,
Двері проскрипіли ті старі дубові.
Але мати далі плаче, промовляє.
Сину, повернися, я тебе благаю!
Син побачив маму і припав до неї.
“Ви не плачте, мамо, я змащу ці двері!”
Витер сірі очі, ніжно обіймає.
“Мамо, я дав слово, всі для вас медалі”.
Нащо ті медалі, я тобі радію!
Довго я чекала, хоч мала надію.
І просила Бога, щоб ти повернувся.
Сину синьоокий, гарний і високий!
Тільки ти посивів, наче твоя мати!
Сину! Милий сину! як ти можеш спати?!
-Мамо бачу тіні всіх, кого не стало.
Як я можу спати? – серце задрижало.
Падають лиш сльози, сину, все поборем.
Україна вільна, люди так говорять.
Правду кажуть люди! Вільна ми країна!
Тільки плачуть мами, ждучи свого сина.
Автор публікації
🌚Письменник
🌓Архітектор
😈īpašs
♠Poet//Photographer
♠Architect. КБАіД. ЧНУ.
🇺🇸Мрія "New York" 🤍🖤❤
