Сімдесяті, вісімдесяті, дев’яності…
Лишають в полі свої кості.
В липневую спеку по тілу мороз –
Містами іде український Христос.
Спасіння несе він на своїй стопі.
Злизати лишається тільки тобі.
Ховайся в кімнаті, як чутимеш дзвін.
Можливо тоді обмине тебе він.
Міновано в місті кожнісінький метр.
Дивися ліворуч, праворуч і в центр.
Четверту добу він мінує міста,
Щоб всі пам’ятали кохання Христа.
А ватра до неба кидає хвости.
У полум’ї гинуть дитячі листи.
Нас в ліжку, коханий, уб’є землетрус-
Містами іде Український Ісус.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 11-06-2021
