Впала Україна на коліна
Знов несуть солдата з не війни.
Не весілля буде в його хаті
Молодий вернувся у труні.
Не жона під образом голосить
Не жона,то може й не вдова?
А чого ж тоді у вісімнадцять
Стала срібно-біла голова?
То не мати у терпкій хустині
Кольору стражденної землі.
Богородицю ти бачиш нині,
Сизу птаху на однім крилі.
Другого крила уже не має
І вона ніколи не злетить.
Із калини цвіт не опадає
І не в грудях серце не болить…