Буття троянди🌹
Прибрів садівник по троянди,
Зрізати букети він звик,
На нього красуня дивилась,
І йойкала німий болю крик:
–За що вкоротити віку ,
–За що мене хочеш ти вбить???
Але садівник не спромігся
Благання оте зрозуміть…
Троянда у мить зашарілась,
Сльозами стекла її кров,
Пурпурними пелюстками
Осипалась вся , бо зборов….
Краса її канула в лету,
Стеблину жбурнули до дров…
Лише чорнозем застрелили
Пелюсточки, наче покров…
Жорстоке буття пережито,
Тонкий аромат розлетівсь,
А кущик трояндовий наче
І сам до землі похиливсь…
