Поезія Присвячення Моє селище автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Моє селище Моє селище—моя колиска, Тут зробила я перший крок. Тут зірки сяють наче так низько, Я торкаюсь руками зірок. Моє селище—моя домівка, Тут смачненьке завжди молочко, Пиріжок запашний і малинка, Як було це в дитинстві—давно. Моє селище— ти Берегиня, Пригортаєш в обійми свої… Побиваюсь, коли на чужині, Гірко плачу, коли в далині. Моє селище, коли ти святкуєш, Я радію , втішаюсь сама, А коли ти в скорботі, сумуєш, І мені наче місця нема. Моє селище—моя надія, По доріжці біжать першачки, І у кожній голівоньці мрія, Підростуть скоро й ці козачки. Ще не маєш і 200 -ті років, Моє селище , ти молоде! Зробиш ти в майбуття безліч кроків Хай життя тут буяє й цвіте! 4 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 15.08.2020 Матері Ви не плачте мамо,я вернуся Упаду непроханим дощем Світлою сльозою я проллюся Усміхнуся вашим я лицем. Ви не плачте люба,так вже […] 3
Опубліковано 01.08.2018 Молились нишком матері Небесній Сотні Молились нишком матері В зимове висмалене небо – Майдан безсилий вже горів І божеволів сам від себе. […] 3
Опубліковано 24.04.2020 Як не схибити?! Україно моя, рідна нене, Ти пробач нерозумних дітей… Як болить, мамо, серце у мене У тривозі за завтрашній день. Мій народ, […] 4
Опубліковано 06.08.2020 Мрії Здається судять за вчинками, От вона і докурювала свої мрії. Для людей не будиш ти надто різною, Для когось – невільною, Для […] 4