Поезія Присвячення Моє селище автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Моє селище Моє селище—моя колиска, Тут зробила я перший крок. Тут зірки сяють наче так низько, Я торкаюсь руками зірок. Моє селище—моя домівка, Тут смачненьке завжди молочко, Пиріжок запашний і малинка, Як було це в дитинстві—давно. Моє селище— ти Берегиня, Пригортаєш в обійми свої… Побиваюсь, коли на чужині, Гірко плачу, коли в далині. Моє селище, коли ти святкуєш, Я радію , втішаюсь сама, А коли ти в скорботі, сумуєш, І мені наче місця нема. Моє селище—моя надія, По доріжці біжать першачки, І у кожній голівоньці мрія, Підростуть скоро й ці козачки. Ще не маєш і 200 -ті років, Моє селище , ти молоде! Зробиш ти в майбуття безліч кроків Хай життя тут буяє й цвіте! 4 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 09.08.2020 Веселка Люблю веселки кольори! Але такою її вперше бачу! Схилилась аж до самої землі! Зросла у полі під дощем неначе! Із паростків […] 2
Опубліковано 05.12.2020 Чужая жизнь… 2 Коментарі … Я… каждый день… на том себя ловлю, Что жизнь чужую, не свою живу… Что я – не там, где быть, наверное, […] 3
Опубліковано 19.08.2018 МІСТА СІРИЙ МАЛЮНОК… Авторська пісня Міста сірий малюнок І хрести у тумані… Ми ковтаємо смуток У місцевій кав`ярні. Я журу серця свого Розповів би […] 3
Опубліковано 11.08.2020 Крізь терни Я віднайду до тебе шлях, Нехай крізь терни… Хоч пальці в кров і стопи в мозолях – Пульсують вени. В моїм житті, […] 1