Поезія Присвячення Моє селище автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Моє селище Моє селище—моя колиска, Тут зробила я перший крок. Тут зірки сяють наче так низько, Я торкаюсь руками зірок. Моє селище—моя домівка, Тут смачненьке завжди молочко, Пиріжок запашний і малинка, Як було це в дитинстві—давно. Моє селище— ти Берегиня, Пригортаєш в обійми свої… Побиваюсь, коли на чужині, Гірко плачу, коли в далині. Моє селище, коли ти святкуєш, Я радію , втішаюсь сама, А коли ти в скорботі, сумуєш, І мені наче місця нема. Моє селище—моя надія, По доріжці біжать першачки, І у кожній голівоньці мрія, Підростуть скоро й ці козачки. Ще не маєш і 200 -ті років, Моє селище , ти молоде! Зробиш ти в майбуття безліч кроків Хай життя тут буяє й цвіте! 4 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 10.11.2020 Я можу все 1 Коментар Я можу все, чого лишень захочу. І байдуже мені, мороз чи злива, Чи літня спека п’яточки лоскоче – Якщо скажу: “щаслива” – […] 6
Опубліковано 06.10.2022 Рідна моя земле-мамо Рідна моя вкраїнська земле-мамо, Я відчуваю як тобі болить, Міни тобі на груди тиснуть і снаряди, А ти, свята мусиш усе терпіть. […] 2
Опубліковано 13.09.2018 ВИСЯТЬ САДИ НАД СТЕПОМ РОЗМАЇТІ… Висять сади над степом розмаїті, Цвіте усмішка на рубінових вустах… Не коштує нічого мир у світі, Якщо немає миру у серцях! 3
Опубліковано 09.09.2020 Под пылающим взглядом Под пылающим взглядом немых фонарей Я хотела сбежать, как можно скорей Сердца бешеный стук по грудной клетке Я больше не буду прятать […] 2