Поезія Присвячення Моє селище автор Марина Саєнко|Опубліковано 18.08.2020 Моє селище Моє селище—моя колиска, Тут зробила я перший крок. Тут зірки сяють наче так низько, Я торкаюсь руками зірок. Моє селище—моя домівка, Тут смачненьке завжди молочко, Пиріжок запашний і малинка, Як було це в дитинстві—давно. Моє селище— ти Берегиня, Пригортаєш в обійми свої… Побиваюсь, коли на чужині, Гірко плачу, коли в далині. Моє селище, коли ти святкуєш, Я радію , втішаюсь сама, А коли ти в скорботі, сумуєш, І мені наче місця нема. Моє селище—моя надія, По доріжці біжать першачки, І у кожній голівоньці мрія, Підростуть скоро й ці козачки. Ще не маєш і 200 -ті років, Моє селище , ти молоде! Зробиш ти в майбуття безліч кроків Хай життя тут буяє й цвіте! 4 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 17.08.2021 Я сегодня получила телеграмму… 2 Коментарі Я сегодня получила телеграмму – Весь в ажуре пожелтевший лист. Отправитель: вычурная Дама И (её любовь) Саксофонист. Блюзом опускается прохлада Обнимает ветер […] 6
Опубліковано 30.04.2020 Слово В одному слові кільки усього і скільки ним можна зробити Можна підняти аж на небеса когось а можна ним і вбити […] 7
Опубліковано 19.02.2021 Слова бувають… Примружив вечір очі голубі, Блукає світло в сутінках кімнати, Слова завмерли ніби у журбі, А час складає з оплесків контати. Слова бувають […] 3
Опубліковано 18.02.2021 «Герої майдану» «Герої майдану» І знову постріл, падає у ціль Серця хоробрі кулі пробивають Пронизуючи тіло хижа біль Десь там за […] 3