Осінній вечір
Багряні сонця переливи
В склепінні неба віковім.
І хмари ,наче дим від ниви,
Мов з перетлілої стерні.
І капелюшки виглядають
Поверх осель,понад дахів,
Дерев верхівки сповіщають,
Що закотивсь торішній день.
Вечірня музика-спочинок!
Затихло місто,відгуло.
І засвітилось майже кожне
Домівки стомлене вікно.
Хмаринам байдуже що знизу,
Вони пливуть–усе забуть…
В осіннє, тепле надвечір’я
Протопчують одвічну путь.
І скоро листя в Імпіреї
Закружить свій останній вальс,
І як прекрасна Галатея
Воскресне і покине нас.
А зараз–дум та рими згусток;
Трамваїв гул і скрип гальма…
Та я стояла і дивилась,
Крізь браму сірого вікна…
Автор публікації
Я не хотіла бути поетесою,
Але стою ось зараз перед вами...
Достижение получено 23.08.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 17.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
