Поезія Філософська лірика Захурделило автор Марина Саєнко|Опубліковано 17.08.2020 Захурделило Захурделило,снігом засипало; Знову зимно,морозно,в льоду. Мені доля така нині випала І я грішна й свята нею йду. Пересмішниця і страждальниця, Не пропаща і не божество… Може йду я по колу,та дарма вже, Все одно свою стежку знайду. Може щастя є в нашому поруху?! У тих пазлах, коли ми з дітьми? У очах, що так сяють здивовано, У обіймах, які ми знайшли. Захурделило, знову засипало… І під шкіру мороз заповза, Та під стріхою дивно забринькало, Вітер скерцо-сонату загра… 7 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 26.08.2020 Sing in the Night 1. Fragrances of night Makes you feel the beauty of the life, Trembling of the wind Touch your skin with soft and […] 1
Опубліковано 22.03.2021 Якби ж ти знала… 5 Коментарів Якби ж ти знала, рідна, як болить Та рана втрати розриває груди. І це не правда – час не загоїть, А […] 7
Опубліковано 27.08.2020 Взаимно грустные стихи Взаимно грустные стихи придут в задумчивом молчаньи, оставят кольца и штрихи, укроют лаву чувств в вулкане. ⠀ От сердца к сердцу, словно […] 2
Опубліковано 13.10.2020 “И С Т О Р И Я, К О Т О Р О Й Н Е Т” Я так привыкла быть одна, Со мной всегда моя весна. Не знаю, пропаду ли я, Но это будет навсегда. Пускай живу я […] 2