Моя Анна

Невідомо, коли це сталося з ним і яка тому причина, але він почав її згадувати.
Маленька Анна … Любов, яку не змогли стерти навіть найгарячіші діви столиці.
Він знав її мало не з пелюшок. Біляве дівча із чарівною посмішкою і сіро-блакитними оченятами. Він пам’ятав, як вона бігала по м’якій кучерявій траві і виспівувала “Маленькая страна”. Як розхитувала гойдалку, що змайстрував їй дідусь, і голосно реготала. Як мружила оченя від нахабних променів сонця й накручувала неслухняні пасма волосся на палець. Хіба таке можна забути?
Він постійно пильнував її, ростив, так би мовити, для себе дивоцвіт. Чекав і все ж діждався.
Як тільки Анні виповнилося сімнадцять, він висмикнув її з батьківського гнізда й повіз до себе, в Київ.
” Ти тільки моя”, – муркотів на вухо, виціловував всі вигини й улоговини, пестив хвилясте русяве волосся, здмухував уявні сніжинки з вій . “Моя…”
” Тільки твоя”, – хихотіла й занурювалася носом у його мужні широкі волохаті груди. “Твоя”…
Все було б чудово, аби не надмірна увага й опіка, ідеальне виховання й надлишкова любов.
Його було забагато в її житті.
” Я хочу набивати власні ґулі, не ходи за мною, ти мов моя тінь”, – заявила вона одного вечора.
“Ти не знаєш, як важко самій, не дурій…”
“Відпусти, я хочу спробувати”. Він не міг.
Як вона виживатиме у цьому жорстокому світі без його підтримки й опіки? Як? Все старався й годив їй та благав. Не вберіг.
Холодного осіннього вечора вона не витримала й втекла. В світ за очі, навіть речі не забрала. Залишила на останок дивного листа.
“Не шукай, я більше так не можу. Люблю й ненавиджу тебе, пробач “.
Минуло десять років, п’ять з яких він витратив на її пошуки, два – на пиятику й випадкові зв’язки. За останні три – обзавівся сім’єю, дітьми, зайнявся бізнесом. Забути все ж таки не зміг. Він пам’ятав все: її вигини, улоговини, хвилясте волосся й сіро-блакитні очі.
“Хто цілує тебе тепер, моя Анно? Де ти? Живу, мов уві сні, розбуди мене…”
@Бюсі

1

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

Маркіза Де Бюсі

2
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 06-02-2019

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: