Невчасний гість з невчасними розмовами –
Як сніг на ніжних квітках абрикос,
Як березень з морозами раптовими,
Твоєї таємниці розголос.
Невчасність незручна та безпощадна –
Знівечить плани, затишок вкраде.
Вона вважає, що вона всевладна
Не дай же їй марудити тебе.
Не відкривай, якщо ти прагнеш тиші.
Не розмовляй, коли не маєш як.
Від цього справжні друзі не залишать.
Не перетворюйся на чийсь пустий вітряк.
В невчасності одна лиш мить до злості.
Кордони власні бережи й пильнуй.
Я теж не хочу буть невчасним гостем,
Пишу: «Як зможеш – зателефонуй!»
©Марина Губарець, 22.03.2020
Малюнок власний