Я пригадую хліб кукурудзяний І черги за тим хлібом, І присмак хлібу смачний, Що пахне живим зерном… Я хліб кукурудзяний Беру обережно до рук І цей хліб немов живий Має полів голосистий звук… Я хліб несу додому Дорогою в два […]
Daily Archives: 10.10.2020
11 posts
Контури губ підкреслені татуажем. Брови підчищені та підмальовані. Талія стягнута тісним корсажем. Сідниці та стегна як слід скориговані. Лаком виблискують гострі штучні нігтики. Груди підкладені, звабливої підняті. Під тонною тону сховані прищики. Наклеєніі вії здивовано вигнуті. Якщо тобі його вдасться впіймати, Він розкоркує твою несправжність. Буде тобі що […]
Захмарене небо Не дивиться в очі, І спогадів вічність Дописує том. Думки утекли Та вертатись не хочуть, І осінь муркоче На ліжку котом. Десь слово штурмує Блискучі парнаси, Штормлять океани Холодних чорнил, А в мого рудого, Мов клени, Пегаса, Сьогодні субота, І втома у крил.
Тут котуся спить і спить, і диванчик сторожить, а ще на диванчику з нею спати зайчику. Зайчик сонячним буває і котусю доторкає, а кицюнечка не чує, тільки вушками шурує. Тільки вушка тиць і тиць, тихо, бо котуся спить, тихше, зайчику, стрибай і кицюню не чіпай. Тільки, зайчику, […]
Цей сірий дощ запах осіннім листом. Солодким медом і п’янким вином! Барвиста осінь, прибрана в намисто, Хвалилася своїм палким єством. В червоній сукні з диво-горобини, Вінок з барвінку й м’яти у руках. І щедрий урожай в свою корзину Складала осінь, йдучи по садках.
Злечу метеликом у вирій, До сонця в щастя, до тепла. Набридло жити в темно-сірій Хатинці з цукру й золоскла. Розправлю крила веселкові, Знайду розраду у піснях. І там, де вогничок любові, Спочину я в чарівних снах. Злечу метеликом у хмари…
Набекренился плетень, на цветы упала тень, а он клумбу сторожит, очертить её спешит. А куда ему спешить? Лучше клумбу нарядить, пусть растёт себе, цветёт, цвета осень придаёт. Яркая цветёт герань и в горшок её поставь, хоть на клумбе у дороги, хоть в окне – красива тоже. Белая […]
Мы с легкостью умеем счастье разорвать И растоптать чужие чувства, Разрушить, сжечь, предать, Все бросить и нарушить Все то, что сами создавали Вовек ночей недосыпая, Осколки людям не нужны… И нет пощады, нет спасения И негде нам искать смирения, Мы двигаться должны вперед. Оставив прошлые печали, Навеки все мы забываем, […]
Невчасний гість з невчасними розмовами – Як сніг на ніжних квітках абрикос, Як березень з морозами раптовими, Твоєї таємниці розголос. Невчасність незручна та безпощадна – Знівечить плани, затишок вкраде. Вона вважає, що вона всевладна Не дай же їй марудити тебе. Не відкривай, якщо ти прагнеш тиші. Не розмовляй, коли не […]
Вже пів шляху пробігла осінь, Усе в багрянець одягла. У неї щиро я попрошу Спокою, миру і тепла. Хоча уже свята Покрова Встеляє листом всі стежки, Хай не поменшає любові У кожного із нас в душі. Коли ж закута землю снігом, Неначе ковдрою зима, Хай не торкнеться серця крига, Зло […]
*** І сильні люди також часом плачуть. Не так, як всі. В них сльози не течуть. Мовчки кричать, коли ніхто не бачить, На мить чи дві з реальності ідуть. Усе в них є: розум, достаток, простота, Надійні друзі, теплий чай і повна чаша… Можливостей для слабкості нема. Для себе в […]