Для голосування необхідно авторизуватись

Тільки для двох.

Він тримав мене завжди за руку.
Тоді коли усе летіло шкириберть, він був поруч, ні, він не заспокоював мене говорячи слова які є солодкою брехнею а просто був зі мною, як велика, могутня стіна, яка захистить мене , всюди і завжди, від усього.
Що у стосунках може бути краще ніж відчувати себе в безпеці? Коли ти знаєш що в любий час, тобі є на кого покластись, навіть коли ти цього не просиш! Коли тебе за плечі тримають дві сильні руки і захищають твою спину,  і коли ті ж самі руки обіймають тебе ніжно, так наче ти для нього ціле життя?
Ви коштували колись кохання? Відчували його смак, його запах, не просто ті почуття які приходять а з часом стають звичними а справді кохання, яке заповнює кожний ваш день, час, секунду?!!!!
Кохання в якому не має значення нічого, ні час, ні місце, де не потрібні слова, де очі говорять самі за себе, де дотики, наче дерево, пускають коріння в саму душу.
Я знайшла своє!!!! Так можливо це прозвучить дуже голосно або навпаки занадто дотошно але мене це не хвилює.
Я знала що я відчувала, це були не просто стосунки, це було життя. Його не можливо було розірвати, забути, пережити, тільки насолоджуватись і берегти.

За межами цього нас не існувало, ми були б просто оболонки для організму які тільки існують і чекають логічного завершення.
І що ви зробили б якщо, знайшовши таке кохання втратили його,  ні не розлюбили,  чи вас покинули а тоді коли половину тебе відібрав би Бог?
Коли настає ранок, ти розплющуєш очі і просиш у Бога не здоров’я, а сметрі.
Коли після сну тебе наздоганяє розуміння того що ти лежиш одна, навіть не в ліжку а на підлозі, тому що не маєш права сама лежати на ваших простирадлах. Коли неробивши нічого тебе болить усе, а сонце своїм промінням тільки щодня вганяє у тебе ще один цвях, глузуючи показуючи що наступив ще один день без НЬОГО.
Ти хочеш закричати і послати увесь світ але сил вистачає тільки на те щоб скрутитись клубочком. І відчувати як тебе заживо з середини розриває біль!!!!
Я відчула таке тільки мить, маленьку мить яка здалась вічність, моєю вічність у пеклі.
Це був мій сон, всього лише декілька хвилин,  можливо навіть секунд, але мені їх вистачило на все життя .
Тому що відкривши вранці очі, які були заповнені слізьми я відчула і побачила  тепле тіло яке огортало мене в своїх обіймах. І ще ясніше зрозуміла що я маю, що мені подарували і наскільки це цінне.
Якщо раніше я жила в цих почуттях то тепер помирала, тому що маленький спогад з цього сну, болів більше любої рани.
Але я вже точно знала, що мене  чекало, якщо б я його втратила, тільки власна втрата розуму. Тому що без нього я б погрузилась  у власний “сон”  який медики називали б хворобою!!!

3

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Міа Мотрук

16
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 17-08-2020