Тут все, як колись… Мій маленький портал у минуле…
Усміхнені вікна і запах пухких пиріжків…
Здається, що час оминув цей тихенький провулок,
Де істини вічні : любов і турбота батьків…
Тут все, як колись… Кіт у затінку сонно муркоче…
Курчатка рядком пробираються крізь спориші…
І наче на біс проводить природа щоночі
Концерт стоголосий – бальзам для моєї душі.
Тут все, як колись… Наче я ще і досі дитина…
Ті ж мамині руки, що пахнуть парним молоком…
Ті ж вишиті маки на білих цвітуть скатертинах
І образ свячений обгорнутий ще рушником…
Тут все, як колись… Наче літ тих нема за спиною…
Так само матуся чекає, що б там не було…
Лиш осінь підступна торкнулася скронь сивиною
І зморшки їй стиха мережкою вкрили чоло…
- Таня Пелихівська
Автор публікації
Титул: Вибір видавця (Червень 2020)
Титул: Небайдужий читач
