Щодня, щоночі – повсякчасно
Я думаю про Вас, хоч Ви й невчасно
Мене зустріли в цьому світі хаотичному,
Такому сірому, буденному і звичному.
Коли Ви поруч, все навколо оживає,
Та ненадовго: чоловік чекає…
Вам також боляче не плакати прощаючись?
Я згадую про Вас щоранку прокидаючись.
Та ні, не згадую, а завжди пам’ятаю,
Ношу Вас в серці, ні на мить не відпускаю.
Я з ним мовчу про нас, таємно Вас кохаючи.
На жаль, любов до Вас палає не згасаючи.
Мій чоловік не знає. Він не загляне в душу.
Йому боятись нічого, я клятви не порушу…
Фото автора Mo з Pexels
Думок на тему “Невчасно”
Дуже поетично, щиро та сповідально, вражений