Для голосування необхідно авторизуватись

Душа України

Мабуть,таки,нікому не потрібна
Ні людям ,ні світу,ні Богу,
Плаче душа жалюгідна
Стоячи на колінах убого…
Не виплаче сліз всіх до дна,
Щоб зміліли ті ріки,
І хустина вже мокра до тла
Й стомились боротися руки…
Не дійдеш до фіналу не впавши,
Та встати ще важче в стократ!
Всі кола пекла здолавши
Взнаєш хто ворог,хто брат.
Вона повна сил і наснаги
Б’ється мов лебідка об лід,
Прагне краплину поваги,
Щоб плекати загублений плід…
Вона – то бурхливе цунамі,
То спокійна,як лань
Правди шука між панами
По краплинці склавши їм дань.
Здається,всьому світу байдуже,
Що таїть її посмішка щира,
Кволий той голос,недужий,
Її ще не зламана віра…
Та що там світ,коли у хаті,
У рідній хаті, чужими всі здаються,
Бо знають люди собі ціну,
Шкода,лиш ті,що продаються!

1

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Надюша Бендас

1
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 07-02-2019