Нічого кращого немає,
Як ця природа в ріднім краї!
Ці гори, квіти і лани-
Це все прекрасне до зими,
Але гарнішого немає,
Як ліс зимою в ріднім краї, Покриті снігом ялинки, Немов заснули навіки,
Стоять, і кронами хитають, Здається це тебе вітають
Оці красиві їх гілки.
Повітря чисте ти вдихаєш- Здається, кращого немає,
А ще, здається, ти у Раї
Чи в сні казковому літаєш,
Здається, скоро все розтає
І зникне все — кінець красі.
Та ні, краса ця не зникає,
А залишається, зростає
І твоє тіло заповняє,
І зігріває щось в душі.

4 коментарі “Прикарпаття”
Гарно, душевно,про красу.УдачІ!
Дуже гарно
Цей вірш мені сподобався особливо. Тільки, здається, Ви забули розбити його на рядки.
Поетично, урочисто, щиро про Красу Карпат…..Вражений Є оригінальне поєднання розмірів поезій