Пройшли дощі і обважніли трави,
І краплями впивалася земля.
І яскравіші стали літні барви,
Туман шовковий землю застеляв.

В повітрі аромати душі пестили,
Евшан – полин нам груди лоскотав.
А ми тоді з тобою ще не вірили:
Це час осінній душі обіймав.

І падали повільно самоцвіти,
Так добре відчувала це душа,
Бо серце не хотіло шаленіти.
Нащо ти цілував тоді вуста?

Гіркий полин торкнувся губ моїх,
Ну як мені це можна зрозуміти?
Прийшла це осінь в літо наспІх,
Щоб нас гірким ностоєм напоїти…

Автор публікації

Офлайн 6 років

nadjarka@ukr.net

201

Коментарі: 0Публікації: 63Реєстрація: 12-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 30.05.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.05.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій