Запрошена сьогодні на побачення.
Радіти б, та мої думки збентежені,
вмикає мозок стан самозбереження,
занижує події раптом значення.
Чомусь перемикач думок зашкалює
та краще б взагалі його знеструмити.
Гучніше стало чути серця зумери,
свідомість хаотично вкотре каву п’є.
Не легко зупинитися на рішенні,
бо зустрічі дублюються за графіком.
Не можу розібратися у трафіку.
Побачення не може бути знищено.
Приглянулися двоє — і не вибрати,
у кожного свої вагомі якості —
нещадні до душі моєї слабкостей.
Нервова сітка хлором наче випрана.
Заплуталась в любовному трикутнику,
назву його бермудською оманою.
Вітрильник мій до берега причалює,
не можу залишитись без супутника.
До зустрічі обох тоді запросимо.
Від рівня кофеїну вже не лячно, бо
сьогодні у вітрині їх побачила:
один з них шоколад, а той — морозиво.
Автор публікації
Думки, мов птахи, в пошуку свободи, мандрують лабіринтами життя.
