Сегодня я проснусь счастливый- Сгорел вчера случайно мавзолей. В нем отдыхал с улыбкой милой, Володенька Ульянов – друг детей. Упали рейтинги России, Виагра не поможет их поднять. Москва осталась без Мессии, И как теперь народом управлять… Куда бежать и как спасаться Подскажет Соловьев пропагандист. Рискует русский мир остаться Колонией, где […]
Іронічні вірші
25 posts
Дзвонив Зевес ураз до німфа, але не наш – із іншого Олімпу, де статуя Гекати красна посеред острова стоїть. Ще факел у руці тримає і шлях вперед весь осява, а хто ту статую впізнає, то упізнає Зевеса. Усіх приїзджих зустрічає, хто прилітав, чи в місто плив, не просто так дзвонив, […]
Такі ви схожі на людей, але не ті бувають люди, що сповнені чужих ідей і сподіваються на чудо. І на екрані скажуть враз, бо треба що-небудь сказати, бувають сповнені образ, але це Немезида-матір. Оце вона отут гуля і дивиться на ваші вправи, а ще і нові задає, та […]
Какую маску надевать, чтобы сегодня выступать, понравиться чтоб людям, то было бы не худо? Вот маска белая лежит, с ней прошлого бывает хит, но хит закончился? Когда? Если началась новая игра. Вот маска жёлтая лежит, кто в ней себя боготворит, может понравится кому-то на месяц или на минуту. […]
Летів Зефір, згубивши капці, куди спішив він і чому? Відбулась виборів частина і судить кожен новину. Відбулась тільки половина і не закінчився у неї час, біжить їх вже якась частина, а куди, хлопці, позбирались враз? Швидше до тіла добиратись? Лише взуття не загубіть, а як почнете розбиратись, носи […]
Панове бізнесмени, ви хочете проблеми? Чи їх буває мало і взагалі нема? Подумайте про гроші свої, такі хороші, зароблені так тяжко, а хто як заробляв? Найперше, ті панове, що роблять бізнес новий і мають виробництво, чи сферу послуг всі, але і, що торгують і швидко чимчикують, виходить хто на […]
Хто у місті тихо ходить, туди-сюди переводить стрілки на дорогах долі, кому швидко, чи поволі? Він по стрілочкам мастак, швидко переводить так: не помітиш, як підеш, куди хочеш – туди йдеш? Не підеш, бо отака там вже стрілочка була, вміє майстер це робити, а ще вміє й говорити. […]
Тітка Кармочка ходила, з собою звірка водила: білого такого, з хвостом і пушного. А пухнаста та звірюка – гіркого досвіду наука, а як досвід не вивчаєш, то власним чолом шибаєш. Тітка Карма отака: з гумором і свавільна, з Немезидою дружила і про справи тріскотіла. Вона тупцяє і […]
тобі дозволено Богом складати якісь вірши. розпоряджатись життям як тобі заманеться і хтозна як. любити жінок і горілку, сало, із м”ясом борщі. трактувати зло і добро абстрактно, відсторонено, з байдужістю, абияк. тримати в кишені ключ від вагомих дверей у духовний храм. і дріб”зкове вважати величним. величне… – мілким. полюбляти розмови […]
Прогоняя весельем усталость Улыбалась мечтам поутру… Но нежданная Путница – Старость Постучалась в мой дом (не к добру). На скамейку присев, у порога, Лист кленовый стряхнула с плеча. Угостившись печеньем, с дороги, Похлебала малиновый чай… Улыбнулась беззубой улыбкой, Подмигнула, пророча беду… Хрипло –(тембром расстроенной скрипки) Проскрипела: «Попозже зайду»
Изгоев мы не любим… Их удел в хвосте плестись за прочими безвольно. Никто и никогда их не жалел в тот миг, когда им грустно или больно… А зря… В сердцах их прячется вулкан, неведомы им этики каноны… …Изгоем был, теперь он — грозный хан и прёт, как танк, повсюду кровь […]
Свергать царя — милейшее из дел! Подняв царя со свитою на вилы, народ восставший Песню Воли пел, горланя текст крамольный что есть силы… А ныне? — Вы в церквях, на площадях поёте: «Вождь, тебе лишь мы внимаем! Спаситель наш! — взываете в божбах. — Тебе венец отобранный вручаем!» «Царёк» — […]
Бессмертие… Такой желанный дар! За дар продать готовы душу даже! Что проку от того, кто дряхл и стар? И ты, мой друг, в мечтах своих туда же: мол, знания и опыт — всё при нас, мила нам жизнь в накопленном богатстве, нам весел пребыванья каждый час в счастливчиков бессмертных славном […]
Тернистые дороги не для нас… Мы — пленники диванного безделья, нам важен личной прочности запас, себя не любим разве что с похмелья… Купаемся в цитатах мудрецов, в объятиях любимых пустозвонства, в болоте непонятных, умных слов, в тумане философского пижонства… Всё знаем мы: кого и кто бомбил, согласно новостному сериалу, и […]
Я – ветер, умчавшийся В сторону Солнца. Я – колос созревший, Смертельный я стронций! Я мчусь сквозь туманности К Альфа Центавра, Где день мой вчерашний И где послезавтра. Я с криками падаю В моря пучину. Акулы, мурены, Но я не погибну. Мне надо еще Заглянуть в Зазеркалье. Я буду принцессой […]