Дорога… Вечір… Небо в кольорах…
Я цю красу запам’ятати хочу
Я щастя пізнаю у кожних днях
А може, нерви я комусь лоскочу?

А я сьогодні просто не знайшла
Ні сліз, ні злості, заздрості, ні болю.
Не ідеальна… Просто не змогла
Забрати цей багаж з собою.

Залишила… Всі спалені мости…
І вечір вже сховався в ніч глибоку,
А небо в зорях… Світять з висоти
І місяць споглядає на них з боку.

Дорога… Вечір… Небо в кольорах…
У осені картина вже готова.
Завмерла тиша на закоханих вустах
Скажу собі: ” Нарешті стала нова!”.