Горить свіча,
Не тухне
Ні на мить.
І серце вже
Нітрохи
Не болить.
Від підлості,
Презирства,
Навіть зла.
Чому?,
Бо втомлена сама.
Від чого?
Від несправедливості.
У кожного свої тепер
Можливості,
Але чи так вони потрібні,
Коли успішність є нерівна?
Коли хтось ставить у житті,
Підножку,
Щоб спотикнувся ти
В прямій дорожці.
Та чи потрібен успіх
Всього світу,
Коли коханням серце
Не зігріте?