Він потопав в закоханих очах,
І від напруги бились громовиці!
Горіла спрага на її вустах,
Лукавий пив з гріховної криниці.
Забув за все! Були лиш: він, вона!
І пристрасть, що вогнем їх обпікала!
Від поцілунків зовсім вже хмільна,
Народжувалася , знову помирала!
Світало… Ніч поволі відступа.
Купались світла промені у морі.
Лиш той з криниці пристрасті черпа,
Горіти хто уміє. Апріорі…
Автор публікації
Коментарі: 22Публікації: 114Реєстрація: 12-04-2020
Достижение получено 14.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 21.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Він потопав в закоханих очах”
Браво!!!!!
Дякую)