А мені для щастя і осені вистачає…

А мені для щастя і осені вистачає …
Неочікувано? Правда? Та так відчуваю…
От комусь би мільйон, ну, хоча б півмільйона,-
І, людина щаслива, – є грошей піввагона…
Я ж бо – інша людина… Таких коштів не треба,
Бо люблю все, що поруч, і люблю – як впівнеба!..
Мене вабить природа, її зміни чарують…
Люди ваблять розумні, вони геть не дратують…
Вабить правда, довіра, почуття щиросердні,-
З ними я відкриваюсь, дні живу життєствердні!
Вірю в дружбу, надію і в щастя безмежне,-
Я радію всьому!.. І життя – не порожнє!..