Справжня бідність – бідність душі…

Справжня бідність- бідність ДУШІ,
Коли ,справді, відсутні ЦІННОСТІ,
Коли ЛЮДЯНІСТЬ не до душі,
І немає ГІДНОСТІ, ЧЕСНОСТІ…
Справжню бідність не змірять нічим,-
Носієм її є абстрактність…
Хоча ні! Серцем палким,
Для якого мірило – ШЛЯХЕТНІСТЬ.
Ми живемо у час бідноти,
Папірцями вимірюєм СОВІСТЬ.
Душі наші страждають від дрібноти,
Й ГОРДІСТЬ, й МУЖНІСТЬ потерпають натомість.
Як же хочеться збутись її,
Тої бідності в душах, справжньої.
Щоб не лишилось зовсім надії
На те, що відродиться, стане поважною…