Будуть річки й моря береги хвилювати
І достигне у полі зерно золоте,
Будуть нове життя на землі будувати…
Трішки жаль, що не буде мене.
Будуть квіти земні на землі квітувати
І нове покоління нам на зміну прийде,
Будуть люди і далі у космос літати…
Трішки жаль що не буде мене.
Будуть нові слова, будуть фрази крилаті,
Буде сонце, що тепло і світло несе,
Будуть діти і внуки мене пам’ятати…
Трішки жаль, що не буде мене.
Жаль, що мало прожив і що мало зробив,
Жаль, що старість за руку веде –
Вже ніхто не поверне змарнованих днів,
Трішки жаль, що не буде мене.