Онуків люблять більше, ніж дітей,
Це заперечувати зовсім не беруся,
Переконалась в цьому у той день,
Коли дізналась, що уже бабуся.
Витьохкують ще в серці солов”ї
І погляди ловлю я чоловічі.
Не передати почуття мої,
Коли почую, як онук щебече.
Яка то радість – на руках маля,
Маленька крихітка, ріднесенька кровинка.
І пісню гордості співа душа моя,
Щаслива я бабуся, мати й жінка.
2005 р.

