Версневим днем погожим
В горобини на гілках
Кетги її червоні
Хтось добренько поклював.
Це, звичайно сойки сірі,
Які люблять ягідки.
На обід сюди злетілись
Смакувати залюбки.
На вечерю і сніданок
Вкукурудзяних полях
Цих побачите пергатих.
Що тут коїться…То жах.
Голосний почути можна
Крик птахів та тріск стебел,
Качани напівпорожні,
Листя шурхотить сухе.
І така велика зграя
Хазяйнує тут собі.
А коли їх налякаєш,
То почуєш помах крил.
То почуєш помах крил.
І здійметься вмить угору,
Наче хмара дощова.
Вся команда сірих сойок
Ніби тут і не була.
2018 р.

