Чи то вже збіг обставин,
Чи мало бути так,
Зустрілись на галяві
Дівчина та юнак.
Вона тримала квіти
Духмяні лісові,
Не знала де й подіти
Ті очі голубі.
Зрум”янилась, мов рожа
Поміж зелених трав.
-Дівча на Мавку схоже,-
Так хлопець їй сказав.
-А ти, що Лукаш може,
Коли мене впізнав?
Дивись, бо заворожу,
Щоби не жалкував.
Отак пожартували
Й незчулися самі,
Коли прийшло кохання
До них серед весни.
Минуло тепле літо
Та осінь не одна,
Любов зорею світить
Закоханим серцям.
2015 р.

