Красуня-осінь танцювала
Повільне танго з вітерцем,
Усе їй було мало, мало,
Хотілося іще й іще.
Скинула плащик свій багряний
І почепила на гіллі,
Краплинки-роси розсипала,
Мов діаманти по землі.
Маленькі черевички жовті
Залишила в траві густій,
Усе кружляла так босоніж,
Ніби востаннє у житті.
Вже і мене життєва осінь
В обійми кликала свої,
Сипнула срібла в довгі коси,
Раніше ж були золоті.
2016 р.