…море уже устало волноваться . -Привет -привет, давно не слышала тебя… -Да, хорошо, что ты номер не поменяла… три года почти прошло. -видишь как. Привыкла, не вижу смысла #изменять… -номер? -себе…А ты как? Как живешь? -жизнь помотала, я ведь без корней сейчас, скитаюсь …Ничего не держит, почти. А ты? -все […]
Daily Archives: 17.09.2020
14 posts
Закутайте жінку у щастя Легке, серпанкове і чисте, А жінка щаслива – то Вдячність, Любов у очах променистих. То затишок в домі і кава Із сонечком разом у чашці, То дотик, то погляд ласкавий, Підтримка у всякім нещасті. Закутайте жінку у ніжність, Словами біймайте частіше, А жінка тоді… ну а […]
Біла троянда Невинну квітку у саду зірвали, Дарунком мала стати дорогим. На бажання жити, не зважали, Назавжди була зірвана одним. Білосніжна і така невинна, Радість не на довго принесла, Загинути в байдужості повинна, Оскільки рвали, як вона росла. А їй, хотілось, може, просто, жити, Щоб садівник дбайливий доглядав. Красою радість […]
Тебе нема серед бурхливих хвиль, Щоб руку в час важкий мені подати. А в мене вже не вистачить зусиль, Щоб цю самотність словом описати. Тебе нема у натовпі людей, Яких щодня в дорозі зустрічаю. І серед пустоти морських ночей, На тебе вже напевно не чекаю. Тебе нема у спекотні […]
1 Падають блакитні зорі В розкриту чакру моєї голови, Перетворюючись в червоне золото Навіки Божої світобудови 2 Я блукаю в зоряних світах Вічного Чумацького шляху, Де немає життя і лише страх Роздирає мою самотню душу… 3 Падають блакитні зорі В розкриту […]
Мені б вернутися в дитинство Де витинанки і ляльки, Де горобинове намисто І ранки сонячні завжди. Де шрами тільки на колінах І стільки ще наївних мрій! І де на гойдалці так легко Летіти в небо від землі. Падіння перші і невдачі Здавалося, яка біда, Де через двійку я ще плачу […]
Не ходит худо без добра, но где Ваш ум? Откуда столько зла? Одно начало и одна беда тут как всегда, у каждого своя война…
Зі мною мовчати добре. Спробуй. Заповнена тиша. Чатуєш ти. Удвох цікавіше долати хвороби, Або піддаватися навпаки. Я більше ніколи не буду знову, Ти знову ніколи не будеш більш. Міняю підбори на колискову, У тебе на думці дитячий вірш. Усе, що було і усе, що буде Завчасно – на карті координат. […]
А дорого – не то, что денег стоит,- А то, чего за деньги не купить… Вот кто-то добротою свою жизнь удвоит,- Кому-то к доброте сто лет трубить… Что говорить – здоровье ведь не купишь,- Хоть за жизнь миллиарды накопи!.. А в гонке за деньгами – жизнь загубишь, И всё равно […]
А годы словно с клёна листья полетели, И сын мой взрослый стал, уже большой… Немыслимо, так быстро,- неужели?.. Себя немолодой почувствовала я впервой… Я не жалею, нет… Неумолимо время… И жизнь не оставляю на потом… Но всё не вечно – проста ведь теорема, Летит же жизнь, как с горки снежный […]
Наближався зимовий вечір, та не просто вечір, а свят-вечір.. свята вечеря, як іще в нас говорять. З самого ранку сипав густий сніг. Українське село занурилося в передсвяткові приємні клопоти, адже завтра – Різдво! Робота кипіла. Господині завзято місили, смажили, варили, пекли; навіть чоловіки допомагали терти мак і лущити горіхи, – […]
Летом мысли о море. Краски бирюзовые с голубыми, струйками разливаются по холсту, сталкиваются, соединяясь в веселом танце и создают новые тона. Засыхают, обнимая шероховатую поверхность. Я улыбаюсь и смотрю на разноцветные разводы на руках. Захотелось смеяться, так мне хорошо стало. -А что Вы делаете? За забором стоял маленький мальчик, мой […]
1 Дайте мне полкило колбаски? А мне немного ласки, Так продавщица в колбасном говорила, И этим всех удивила, Что никто от неё такого не ожидал, Народ, который в очереди стоял. Продавщица была не молода, Но и не очень и стара. Где-то лет за сорок, Но не за пятьдесят, Её глаза […]
Красуня-осінь танцювала Повільне танго з вітерцем, Усе їй було мало, мало, Хотілося іще й іще. Скинула плащик свій багряний І почепила на гіллі, Краплинки-роси розсипала, Мов діаманти по землі. Маленькі черевички жовті Залишила в траві густій, Усе кружляла так босоніж, Ніби востаннє у житті. Вже і мене життєва осінь В […]