Стою собі над річкою,
Дивлюсь у далину,
Обнялася з вербичкою
Я. мов з подружкою.
Розповідаю тихо їй
Усі свої жалі,
Про радість, а також і біль,
Співаю їй пісні.
Уважно мене слухає
Та листям шелестить.
Мене, люба подруженько
Лиш розумієш ти.
Тут можу я поплакати,
Ніхто не бачить сліз,
Вона ж гіллям помахує
Та нахиляє вниз.
Я розумію і без слів
Хотіла що сказать.
Приємно завжди відчувать
Дружнє плече її.
2017 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 349Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 08.02.2021
Титул: Вибір видавця (Січень 2021)
Достижение получено 13.06.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
