Оповідання. Ангел. Сьогодні радісний день у родини. Повертається з лікарні батько, якого важко поранили на війні .Лікарі ледве з того світу вернули. Декілька операцій переніс, голова вся в шрамах і металічній пластині. Болі щодня нестерпні, без таблеток і дня не обходиться. Але він радіє разом з усіма, що живим залишився […]
Daily Archives: 03.05.2019
13 posts
Вдова на могилі Гірко ридає Милого в гробі Додому чекає. Він не вернеться, Бо згинув за волю, За України кращую долю. В царство небесне він відійшов І в Бога навіки свій спокій знайшов. Вгору вдова руки здіймає. За що її Бог, так жорстоко карає… Та мусить змиритись, На все Божа […]
Коли ти втомлена і вже на грані зриву , Щоденно повно справ і ліку їм нема , Не дозволяй себе жаліти, Хоч нерви, як натягнута струна. Не піддавайся смутку й наріканню, Хоч нездійсне́нні всі твої бажання. Хотілося б, хоч трішки відпочити, Та ні́кому в роботі підсобити. Діти маленькі, чоловік працює, […]
Я все ще скучаю дико, І душу душу мовчанням. Живе в мені німим криком Любов, аж ніяк не кохання. Я все ще хочу обійняти… І вірити – ти відпустиш, І зовсім тебе не чекати, Та знати, що ти не тужиш. Ми друзі, лиш дивні друзі….04.04.
Добро і світло незримо сіються в душі. Це так важливо, коли молитви, як легкі вірші. Ніщо так не хвилює благодаттю, як любов. І вже з надією в мені не просто сльози й кров. Господи, милість і мудрість Твої джерельні! Господи, п’ю не відкривши і грішні вуста! Господи, слався во вік! […]
Земля вже дихає весною, наче із сонця розсипає цвіт, він поведе всіх за собою, запрошуючи в небо у політ. Політ зовсім коротким вийде: на висоту квіткового стебла, знизу із чорного земелля з цибульки квіточка росла. І ось вона вже сяє сонцем жовтеньких ніжних пелюсток, це крокус виростав так […]
Буйство красок и цветов, весна продолжается вновь и дождиком обильным льёт, ветки вишен вниз согнёт. Зашатаются за дверью розы, а ветки деревьев клонит ветер до земли, где уже полно травы. Это мая лишь начало, дождями повстречает, уже вишни отцвели и деревья алычи. Зашатал густые ветки яблонь и […]
Естетика і магнетизм – палає вечора сюрприз, палає сонце з горизонтом і стало місто сонним. Хмар потужних бриз не затуляє сонечка сюрприз, останніми засвітить променями, що ковзають понад гаями. В небо тягнулись дому башти і намагались зачепити хмари, та швидко нічка наступає, за горизонтом диск зникає. Падає […]
Тихо бродить в краї ніч, сон приходить їй навстріч, усім скаже: “Люлі-бай, спи, землице, засинай. Засни, земле, у цю ніч і скидай тривоги з пліч, нехай у земельку йдуть і зернятком проростуть.” А як проросте зерно – будуть плоди і зело, зростуть трави і квітки для земної, для […]
Так легко сломать свои крылья. Так легко просто взять и упасть. Так легко все становиться былью. Так легко из Вселенной пропасть. Так легко умереть от боли, Даже, если нет видимых ран. Так легко решиться воли. Так легко попасть в чей-то капкан. Так легко в пропасть сорваться. Разбиться на […]
Ранкове місто Пісня зі змістом З дощу краплисто П”ю “ля-мінор”, На непогоду Із переходу Влучно моргає Пан Світлофор. Місто ранкове – Сяйво шовкове, Промінчик блиснув Листом тополь… Ласкавим світлом Радо розквітне Сонячне місто Мрійливих доль. 21.04.2019. (фото в день написання)
Мрії у снах купалися До зорі, Ніби душі торкалися Кришталі ́. Тихо хвилини гинули В небуття, Спогадами нахлинули Почуття. Полум’я загорілося Десь в душі ́, Сповіді закортілося У вірші. Вшиті у серце гранули Назавжди… Тільки хвилини танули В нікуди ́.
Вдихаю аромат твоєї кави І нишком заглядаю крізь фіранку, А поряд – розхвильовано-ласкавий Серпанок зачарованого ранку. Я п’ю її, спокусливо-гарячу, І гріюся долонями на дотик, За склом уже сюжет якийсь неначе – Я смак його відчути геть не проти! Вже граю отим кавовим бездонням, Пелюстками виструнчуючи мрію, І віршами торкаюсь […]