Всміхнулося сонце в гармонії з небом,
І ген в зелен-листі гойдає росу,
А жінка щоразу дарує від себе
Окрилену втіху й натхненну красу.
Всміхнулися квіти в гармонії світу,
Сплелися барвисто у мить кольори.
У жінки літа розкошують у літі
І вся височінь виграває згори.
Всміхнулася серце в гармонії долі,
Вколисане ніжним звучанням струни,
У жінки – немов на щедротному полі,
В любові збуваються лагідні сни.
Всміхнулася цвіту гармонія пісні
Звабливим цілунком і дотиком мрій.
А жінці в обіймах любові не тісно,
Коли їй судилося буть не одній.
Всміхнулася слово в гармонії звуків
І дивомелодія вже попливла.
У жінки до Бога здіймаються руки,
Коли вона в щасті таки ожила!
7-15 .05.2014
Думок на тему “Окрилена втіха”
гарно