Барвисту осінь, ніжну, мов кохану,
Цілує вітер спраглими вустами,
Мов обіймає стан її руками
В солодких мріях зоряних ночей.
Я притулюсь до музики кохання,
А першу скрипку візьме горобина –
І зазвучить мелодія єдина
Та, що для двох світанком народилась.
Я загублю свій слід у жовтім листі
І полечу над хмарами щасливо,
Шалених мрій, далеких, незрадливих,
Тоді нап’юсь у тихій прохолоді.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
