Серед зими біжать струмки,
А день всміхається щасливо,
І вже народжує рядки
Між промінь сонячно-грайливий.
А я додам йому душі,
Краплину мрії мого серця
І покладу свої рядки
На дивовижне його скерцо.
Несуть маленькі ручаї
Незримі дотики в минуле,
Щоб ноти втрачені мої
До неба радісно сягнули.
Звучи, струна моя, звучи
В акорді сніжної сонати,
Лети і більше не мовчи –
Ми будем долю вишивати!