Зітхає сніг на гілочках ялини,
Збирає мить намистом білих снів,
Свою журбу гойдає горобина,
Бо так не може вимовити слів…
Присів цей сніг уперше без запросин,
Прозорий плач – не владен навіть час.
Плете мережку витончену осінь –
Її цей сніг запрошує на вальс.
Притихло все: і лист уже кленовий
Припав цілунком просто до землі.
Такий цей сніг у жовтні загадковий!
А хто ж йому так плакати велів?!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
