Музика Олександра Мадея
Заглядаю у долю дощу,
Де мовчання промовисто пише,
Щось в уяві із крапель мощу
Поки осінь цю мить заколише…
Кожним подихом осінь ловлю,
Перешіптую паузи й ноти,
Як і все, що так щиро люблю
І на що не відведено квоти.
Пригортаю осінній цей вальс
До найтоншої струночки серця.
В дощ торкається клавішів час,
Напівтоном всміхаючи скерцо.
Заглядаю у тиші крізь скло,
Підбираю в тональність бемолі
І душі розхвильоване тло
Вишиваю краплинами долі.
29.09–1.10.2017