Жінко, знаєш, а ти як кава:
Бува, що гірка, бува – солодкава.
Буває, що пінишся, так, без причини,
Немов щойно зварене капучино.
Буває, що холод морозний несе
Від тебе, ніби від кави глясе.
А ближче до ночі, як тільки стемніє,
По-віденськи кавою станеш і віє
Від тебе корицею і шоколадом.
Даруєш коханню ванільні принади.
Як треба – міцна і швидка, мов еспрессо.
В життя поринаєш, ніби у плесо.
Гарна і пишна, немов би конпанна.
Завжди бадьориш. Хоча трохи й романо…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 02-08-2020
Достижение получено 06.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
