Українка — не просто жінка,
Українка — не просто слово.
В ній світу цього ніжна краплинка,
Що торкає її до живого.
В ній сплелися і радість,і сльози,
І морозами іноді віє.
Тільки сонце частіше ніж грози,
Жити в холоді жінка не вміє.
З роду в рід переносить легенди,
І пісні, що бабуся навчила.
Не продасться вона за монети,
В неї кров українська по жилах!
Не зломити, не змусити впасти
Не зігнути під світу рамки.
Українкою бути — гордість!
Навіть там, де гуркочуть танки.
Не примусити хибно думати,
Не повірити в власні сили.
Українка— то Бога задумка,
Щоб ту жінку ніщо не косило.
Так живе, так крокує по світу,
Просто мати,сестра чи дружина.
Просто щира душі українка,
Трішки сильна…І трішки вразлива…
© Оксана Граб’юк «Українка»
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 54Реєстрація: 12-05-2020
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
