Усі ми різні, та усі ми рівні –
Нема когось рівнішого за інших.
Життя проходить, минають дні чарівні,
Як ви гадаєте, нема у світі грішних?
У когось щастя вимірюється в грошах,
Комусь проміння сонця вранці досить.
Бува, гарна людина йде в галошах,
Тим часом негідь собі “гучі” носить.
Ми різні. Різні душами та тілом.
Потреби, мрії, навіть різні цілі.
Хтось може лишень словом,
А хтось вже робить діло…
Ми різні… Це важливо.
© Оксана Манько, 2020