Для голосування необхідно авторизуватись

Немає дива, як весна,

Немає дива, як весна,
Уся – від березня до травня!
Поглянь – землі краса прадавня
Твоє єство зцілить сповна.

Побудував хатинку кріт,
Якась личинка боки гріє…
І глід так густо зеленіє,
Так біло сяє перший цвіт.

Мурах стурбована юрба
Кудись травинку потягла,
І в свято не дріма бджола –
Пилок у кошики згріба,

Старанно злизує нектар,
Бо голод, звісно всім, не тітка…
В зловісних паукових нитках
Пищить, заплутавшись, комар.

А комариха вельми зла!
Метелик розправляє крила,
Сорока вісті підхопила
На хвіст – і радо рознесла…

Природо щира мого краю!
Лише в тобі я оживаю,
До тебе в гості друзів зву.
Прости, що мну твою траву,
І що щавлі твої збираю.

Прости, що я не присягала
Тобі на вірність і любов:
Моя палка весняність знов
Сама за себе розказала.

© Оксана Осовська

5

Автор публікації

Офлайн 10 місяців

Оксана Осовська

63
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 03-12-2018