У лісову, смарагдову кишеню

Весна сипнула білих перлів жменю.

Зронила намистинки попід Дубом,

Де Хміль, по-парубоцьки, грає чубом…

І в тій земній красі є щось святе –

Соромлячись, Конвалія цвіте…

Покірний погляд і сорочечка розшита

До п’ят самих зеленим оксамитом,

Замріяна і трішечки сумна –

До діда Дуба хилиться вона…

І чути в тому лісі цілий день

Розмову Квітки з Вітром:”Дзень-дзелень!”

Автор Оксана Смішко

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Оксана Смишко

18

Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 08-05-2020