Так не хочеться осені ,
Але літо вже йде…
Вже хліба давно скошені, –
Скоро осінь прийде.
На порозі за грозами
Журавлиним крилом
Із віршами і прозами
Промайне над єством.
Зелень зміниться кольором
Дивовижних тонів
І щодень замовкатиме
Птаства дивного спів.
Сонце буде ховатися
Щораз швидше від нас,
Листя буде прощатися,
Бо проб’є його час.
Нас тепло вже відтішило,
Ще буде, – та не те …
Вже помало у кокони
Павук літо плете.
Так не хочеться осені …
Та не владні тут ми
За теплом полетіли би , –
Та родились людьми…